печений

гі́рше (гірш) гірко́ї (пече́ної) ре́дьки (полину́, гірчи́ці і т. ін). 1. зі сл. набри́днути, доку́чити і под. Дуже, надзвичайно, великою мірою. Не тільки зарічанам, а й замостівцям набрид (Святоха) гірше гіркої редьки (П. Рєзніков); Вона обридла йому гірше печеної редьки (І. Нечуй-Левицький). гірш за ре́дьку гірку́. Скінчу вже врешті свою подорож, яка, певно, докучила тобі гірш за редьку гірку (М. Коцюбинський). 2. Нестерпний. Одно здавалося гірше печеної редьки, становилося руба в горлі. Це життя в казармі вонючій (Панас Мирний); Така колотнеча була Чіпці гірше полину (Панас Мирний); Ще за Василя Семеновича він було не пропустить виборів, щоб не наговорити, як казали про його, “сім мішків гречаної вовни..” Отже, та вовна була для панів польських гірше гіркої гірчиці (Панас Мирний).

дава́ти (підно́сити) / да́ти (піднести́) (пече́ного) гарбуза́ кому, жарт. Відмовляти кому-небудь у сватанні. Гарна була дівчина, на все село. Сватало її багато парубків, так вона всім гарбуза давала (Укр.. казки); Маринка наша довго ховалася, та син старости виказав,— він до неї колись сватався, а вона йому гарбуза піднесла (О. Іваненко); (Відьма:) Знаю, знаю про твою біду, якого тобі (сотнику) мудрого печеного гарбуза піднесла Йосипова Олена (Г. Квітка-Основ’яненко). роздава́ти гарбузи́ (про багатьох або багатьом). Може, з десяток женихів залітало на обійстя Вариводи, щоб одержати Ярину та пару добрячих волів з млином на підпряжку, так скажена дівка всім женихам роздала гарбузи (В. Речмедін).

діста́ти (покуштува́ти) (пече́ного) гарбуза́ від кого і без додатка, жарт. Одержати відмову під час сватання, женихання, залицяння. Орися при першій же розмові нагадала йому Настю з Пісок.— Дістав гарбуза від дочки хазяйської, то тепер уже й біднячкою не гребуєш! (А. Головко); Не один з магнатів і князів .. залицявся (до княжної), .. і кожному довелось .. покоштувать (покуштувати) гарбуза (О. Стороженко). схопи́ти гарбуза́. (Назар Петрович:) Так що тобі, хлопче, мабуть доведеться схопити гарбуза. (Сергій:) Хай так. Я хочу почути це від неї самої (Л. Дмитерко).

підклада́ти (приклада́ти) / підкла́сти (прикла́сти) вогню́ до пече́ного. Погіршувати становище, ускладнювати що-небудь чимсь. — Казала ж тобі: не вір, не йди .. А таки поліз. Хома невірний! До печеного та ще огню підкладаєш! (Панас Мирний); До лиха — та ще лихо; до печеного — та ще вогню прикладають… (Панас Мирний).

як (лихі́й (пече́ній, тій і т. ін.)) боля́чці, зі сл. годи́ти. Дуже запопадливо, надзвичайно. Вони годили Грицаєві, як болячці, й мусили кидати роботу та панькатися з дідом (І. Нечуй-Левицький); (Домаха:) Ти догоджав Прісьці? (Карпо:) Годив, як лихій болячці (М. Кропивницький); Старі дуже любили свою дитину, годили їй, як болячці печеній, та й розбалували (О. Стороженко); За що ти мене так зіпсував? Чи це твоя подяка за моє добре серце? Я ж тобі завсіди годив, як тій болячці (Л. Мартович).

як (мов, на́че і т. ін.) (пече́ний (варе́ний)) рак. Дуже червоний (перев. від сорому). Коли б видніше було, Власов побачив би, як Василь наче рак став від тих слів його (Панас Мирний); Вуха стали як печені раки (З усн. мови).