печера
ПЕЧЕ́РА, и, ж.
1. Утворена діянням підземних вод або вулканічних процесів порожнина в земній корі чи в гірському масиві, що має вихід назовні.
Вони [рибалки] виносили свої човни, що були сховані в тій кам'яній печері од негоди (І. Нечуй-Левицький);
Печери – це перші житла людей. Тут наші предки знаходили захисток від негоди і ворогів, тут відправляли магічні обряди (з наук.-попул. літ.);
* Образно. Після чікагських печер стандартний будинок здався Марії палацом (Н. Рибак);
* У порівн. Ціла метка невеличких халабуд, густо обвитих диким виноградом, чорнілася своїми входами, немов чорні печери пороззявляли свої роти (Панас Мирний);
// Таке утворення, пристосоване під житло ченця.
Печера його [ченця] лежала на узгір'ї в півгори, серед рідкого лісу (М. Грушевський).
2. діал. Заглибина під берегом річки.
Риба почала ховатися в найглибші місця та печери для зимівлі (І. Франко);
– А риба, каже [Грицько], так і черкається об ноги, а раків-раків, – так тілько руку у печеру засади – заразом з півдесятка так і витягнеш (Панас Мирний).
Значення в інших словниках
- печера — (велика природна порожнина в землі) підземелля, книжн. катакомби, діал. вертеп, яскиня. Словник синонімів Полюги
- печера — пече́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- печера — Вертеп, склеп; (штучна) катакомба, мн. підземні ходи; п! ПІДЗЕМЕЛЛЯ. Словник синонімів Караванського
- печера — [пеичера] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
- печера — -и, ж. 1》 Утворена діянням підземних вод або вулканічних процесів порожнина в земній корі чи в гірському масиві, що має вихід назовні. 2》 діал. Заглибина під берегом річки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- печера — Пече́ра, -ри, -рі; пече́ри, пече́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- печера — (-и) ж.; мол. Жіночі ґеніталії. Врешті вона втомилась і просто сіла на мене, вже не рухаючись вгору — вниз, а тільки тручись об мене, тримаючи мій м'яз усередині, тручи його об стінки своєї печери (Ю. Покальчук, Те, що на споді). Словник жарґонної лексики української мови
- печера — Природна невел. скельна порожнина; виникає внаслідок повільного розчинення скель водою (карстова п.). Універсальний словник-енциклопедія
- печера — ПЕЧЕ́РА (порожнина в земній корі чи в гірському масиві, що має вихід назовні), СКЛЕП рідше, ВЕРТЕ́П церк., уроч., ЯСКИ́НЯ діал.; ПІДЗЕМЕ́ЛЛЯ, КАТАКО́МБА (природна або штучна підземна галерея з одним або кількома виходами); ГРОТ (перев. Словник синонімів української мови
- печера — ПЕЧЕ́РА, и, ж. 1. Утворена діянням підземних вод або вулканічних процесів порожнина в земній корі чи в гірському масиві, що має вихід назовні. Вони [рибалки] виносили свої човни, що були сховані в тій кам’яній печері од негоди (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- печера — Пече́ра, -ри ж. Пещера. Живуть вони по ямах, по байраках, між скелями в печерах сумовитих. К. Іов. 63. 2) Подмывъ въ рѣкѣ подъ берегомъ, нора въ берегу. Браун. 6. Раки живуть по печерах. Словник української мови Грінченка