1. Словник української мови в 11 томах

печера

ПЕЧЕ́РА, и, ж.

1. Утворена діянням підземних вод або вулканічних процесів порожнина в земній корі чи в гірському масиві, що має вихід назовні.

Вони [рибалки] виносили свої човни, що були сховані в тій кам’яній печері од негоди (Н.-Лев., І, 1956, 54);

Печери — це перші житла людей. Тут наші предки знаходили захисток від негоди і ворогів, тут відправляли магічні обряди (Наука.., 4, 1968, 20);

*Образно. Після чікагських печер стандартний будинок здався Марії палацом (Рибак, Час.., 1960, 85);

*У порівн. Ціла метка невеличких халабуд, густо обвитих диким виноградом, чорнілася своїми входами, немов чорні печери пороззявляли свої роти (Мирний, III, 1954, 261).

2. діал. Заглибина під берегом річки.

Риба почала ховатися в найглибші місця та печери для зимівлі (Фр., VIII, 1952, 78);

— А риба, каже [Грицько], так і черкається об ноги, а раків-раків, — так тілько руку у печеру засади — заразом з півдесятка так і витягнеш (Мирний, І, 1954, 244).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. печера — (велика природна порожнина в землі) підземелля, книжн. катакомби, діал. вертеп, яскиня. Словник синонімів Полюги
  2. печера — пече́ра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. печера — Вертеп, склеп; (штучна) катакомба, мн. підземні ходи; п! ПІДЗЕМЕЛЛЯ. Словник синонімів Караванського
  4. печера — [пеичера] -рие, д. і м. -р'і Орфоепічний словник української мови
  5. печера — -и, ж. 1》 Утворена діянням підземних вод або вулканічних процесів порожнина в земній корі чи в гірському масиві, що має вихід назовні. 2》 діал. Заглибина під берегом річки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. печера — Пече́ра, -ри, -рі; пече́ри, пече́р Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. печера — ПЕЧЕ́РА, и, ж. 1. Утворена діянням підземних вод або вулканічних процесів порожнина в земній корі чи в гірському масиві, що має вихід назовні. Вони [рибалки] виносили свої човни, що були сховані в тій кам'яній печері од негоди (І. Словник української мови у 20 томах
  8. печера — (-и) ж.; мол. Жіночі ґеніталії. Врешті вона втомилась і просто сіла на мене, вже не рухаючись вгору — вниз, а тільки тручись об мене, тримаючи мій м'яз усередині, тручи його об стінки своєї печери (Ю. Покальчук, Те, що на споді). Словник жарґонної лексики української мови
  9. печера — Природна невел. скельна порожнина; виникає внаслідок повільного розчинення скель водою (карстова п.). Універсальний словник-енциклопедія
  10. печера — ПЕЧЕ́РА (порожнина в земній корі чи в гірському масиві, що має вихід назовні), СКЛЕП рідше, ВЕРТЕ́П церк., уроч., ЯСКИ́НЯ діал.; ПІДЗЕМЕ́ЛЛЯ, КАТАКО́МБА (природна або штучна підземна галерея з одним або кількома виходами); ГРОТ (перев. Словник синонімів української мови
  11. печера — Пече́ра, -ри ж. Пещера. Живуть вони по ямах, по байраках, між скелями в печерах сумовитих. К. Іов. 63. 2) Подмывъ въ рѣкѣ подъ берегомъ, нора въ берегу. Браун. 6. Раки живуть по печерах. Словник української мови Грінченка