1. Словник української мови у 20 томах

пиляр

ПИЛЯ́Р, а́, ч.

Той, хто пиляє що-небудь пилкою.

Надія вже помітила, що обидва пилярі працювали надто мляво (Яків Баш);

У Марущиному дворі пилярі шмагали дзвінкою стрічкою розіп'ятий на козлах окоренок граба (В. Дрозд).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пиляр — пиля́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пиляр — -а, ч. Той, хто пиляє що-небудь пилкою. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пиляр — Це трач, див. пильщик Словник чужослів Павло Штепа
  4. пиляр — Пиля́р, -ра́, -ре́ві; -лярі́, -рі́в, -ра́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. пиляр — ПИЛЯ́Р (робітник), ПИ́ЛЬЩИК, ТРАЧ діал. Надія вже помітила, що обидва пилярі працювали надто мляво (Я. Баш); Теслярі уже тешуть колоди, пильщики пиляють дошки! (І. Рябокляч); Тут трачі ріжуть тертиці на високій кобильниці, там теслі цюпають, мов жовни, обтісуючи та ріжучи дерево (І. Франко). Словник синонімів української мови
  6. пиляр — ПИЛЯ́Р, а́, ч. Той, хто пиляє що-небудь пилкою. Надія вже помітила, що обидва пилярі працювали надто мляво (Баш, На.. дорозі, 1967, 58). Словник української мови в 11 томах