пиляр

Значення в інших словниках

1. пиляр — пиля́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. пиляр — Це трач, див. пильщик Словник чужослів Павло Штепа
3. пиляр — Пиля́р, -ра́, -ре́ві; -лярі́, -рі́в, -ра́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. пиляр — ПИЛЯ́Р, а́, ч. Той, хто пиляє що-небудь пилкою. Надія вже помітила, що обидва пилярі працювали надто мляво (Яків Баш); У Марущиному дворі пилярі шмагали дзвінкою стрічкою розіп'ятий на козлах окоренок граба (В. Дрозд). Словник української мови у 20 томах
5. пиляр — ПИЛЯ́Р (робітник), ПИ́ЛЬЩИК, ТРАЧ діал. Надія вже помітила, що обидва пилярі працювали надто мляво (Я. Баш); Теслярі уже тешуть колоди, пильщики пиляють дошки! (І. Рябокляч); Тут трачі ріжуть тертиці на високій кобильниці, там теслі цюпають, мов жовни, обтісуючи та ріжучи дерево (І. Франко). Словник синонімів української мови
6. пиляр — ПИЛЯ́Р, а́, ч. Той, хто пиляє що-небудь пилкою. Надія вже помітила, що обидва пилярі працювали надто мляво (Баш, На.. дорозі, 1967, 58). Словник української мови в 11 томах