пиляння
пиля́ння
-я, с.
Дія за знач. пиляти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пиляння — пиля́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- пиляння — ПИЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. пиля́ти. Я дошки пиляв із дядьком Дмитром: мука, а не пиляння – він, козак, зголоднів, пилки не потягне (Г. Косинка); З'являються [в добу неоліту] нові способи обробки каменю: шліфування і пиляння (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- пиляння — ПИЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. пиля́ти. Я дошки пиляв із дядьком Дмитром: мука, а не пиляння — він, козак, зголоднів, пилки не потягне (Кос., Новели, 1962, 35); З’являються [в добу неоліту] нові способи обробки каменю: шліфування і пиляння (Нариси стар. Словник української мови в 11 томах