1. Словник української мови у 20 томах

питний

ПИТНИ́Й, а́, е́.

1. Придатний для пиття (у 1 знач.).

Рослинний шар і земна кора – найкращі фільтри для питної води (з газ.);

Я у порожню пляшку з-під коньяку накачав трохи питної води (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);

// Признач. для пиття.

– На Водохреща треба піти з чистим глечиком по воду .. і сказати криниці: “Добрий день тобі, кринице Іордана, ім'я тобі Оляна. Маєш ти в собі три джерела: одне питне, друге медне [медове], а третє молочне” (М. Стельмах).

2. Прикм. до питво́ 1.

– Я б оце напилась питного меду-липцю! Я таки зроду ласійка: люблю солоденьке (І. Нечуй-Левицький);

// у знач. ім. питне́, но́го, с. Те, що виготовлене для пиття; напій.

Другого дня приїхали у Веприк кілька возів з їстівним та питним (Н. Рибак).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. питний — питни́й прикметник Орфографічний словник української мови
  2. питний — [пиетний] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  3. питний — -а, -е. 1》 Придатний для пиття (у 1 знач.). || Признач. для пиття. 2》 Прикм. до питво 1). || у знач. ім. питне, -ного, с. Те, що виготовлене для пиття; напій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. питний — НАПІ́Й (спеціально приготовлена рідина для пиття); ПИТВО́, ПИТТЯ́, ПІ́ЙЛО перев. зневажл., ПИТНЕ́ збірн., розм. (те, що п'ють, перев. у збірн. знач.); ТРУ́НОК (перев. алкогольний напій); НЕКТА́Р (надзвичайно приємний на смак напій). Словник синонімів української мови
  5. питний — ПИТНИ́Й, а́, е́. 1. Придатний для пиття (у 1 знач.). Я у порожню пляшку з-під коньяку накачав трохи питної води (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 476); // Признач. для пиття. — На водохреща треба піти з чистим глечиком по воду.. Словник української мови в 11 томах
  6. питний — Питни́й, -а́, -е́ Употребляющійся для питья. У мене є питний мед. Харьк. г. Словник української мови Грінченка