питомий
ПИТО́МИЙ¹, а, е.
Стос. до вимірювання тіл, явищ відносно чого-небудь.
Металеві сплави мають значно більший питомий опір, ніж чисті метали, з яких складаються ці сплави (з навч. літ.);
За рахунок високої питомої потужності “Фіат-124” розвиває швидкість близько 144 кілометрів на годину (з наук.-попул. літ.).
ПИТО́МИЙ², а, е.
1. заст. Рідний.
Кричать солдати на палубі корабля, Уздрівши зубчастий Тауер, уздрівши місця питомі (М. Бажан).
2. рідко. Характерний для кого-, чого-небудь; притаманний комусь, чомусь.
Однією з питомих рис перекладача, що є запорукою успішної роботи, Рильський вважав здатність перевтілюватись (С. Крижанівський);
У процесі розвитку мови відбуваються певні зрушення або так звані семантичні зсуви і в значеннях питомих, “своїх” слів (з наук. літ.).
Значення в інших словниках
- питомий — пито́мий 1 прикметник стос. до вимірювання тіл пито́мий 2 прикметник рідний; притаманний чомусь Орфографічний словник української мови
- питомий — Пито́мий. Свій, зі свого середовища, власний. Правда, є Русини, котрих не болить, що на рускі ниви розкинула сіти румунізаторска спілка, що на рускій землі процвитає волоска політика[... Українська літературна мова на Буковині
- питомий — Рідний; (- рису) характерний, ПРИТАМАННИЙ; питоменний. Словник синонімів Караванського
- питомий — [пиетомией] м. (на) -мому /-м'ім, мн. -м'і Орфоепічний словник української мови
- питомий — I -а, -е. Стос. до вимірювання тіл, явищ відносно чого-небудь. Питома вага — величина, що чисельно дорівнює вазі тіла в одиниці об'єму. II -а, -е. 1》 заст. Рідний. 2》 рідко. Характерний для кого-, чого-небудь; притаманний комусь, чомусь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- питомий — Пити́мий і пито́мий, -ма, -ме Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- питомий — пито́ма вага́ кого, чого. Роль, значення або місце кого-, чого-небудь десь, у чомусь. Збільшується питома вага жінок у загальній кількості зайнятої робочої сили (З журналу)... Фразеологічний словник української мови
- питомий — ВЛАСТИ́ВИЙ кому, чому (який виражає постійну ознаку кого-, чого-небудь), ХАРАКТЕ́РНИЙ для кого-чого, ПРИТАМА́ННИЙ, ПИТО́МИЙ рідше. Романтизм вивітрюється, його вигонять навіть з найбільш властивих йому меж кохання (С. Словник синонімів української мови
- питомий — ПИТО́МИЙ¹, а, е. Стос. до вимірювання тіл, явищ відносно чого-небудь. Металеві сплави мають значно більший питомий опір, ніж чисті метали, з яких складаються ці сплави (Курс фізики, III, 1956, 74)... Словник української мови в 11 томах
- питомий — Питомий, -а, -е = питимий. Левиц. І. Поп. 256. Словник української мови Грінченка