1. Словник української мови у 20 томах

плакор

ПЛАКО́Р, у, ч.

Плеската й слабохвиляста вододільна ділянка, в ґрунтовому і рослинному покриві якої найкраще виявлені типові зональні риси.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плакор — плако́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. плакор — -у, ч. Плеската й слабохвиляста вододільна ділянка, в ґрунтовому і рослинному покриві якої найкраще виявлені типові зональні риси. Великий тлумачний словник сучасної мови