плакор
плако́р
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- плакор — -у, ч. Плеската й слабохвиляста вододільна ділянка, в ґрунтовому і рослинному покриві якої найкраще виявлені типові зональні риси. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плакор — ПЛАКО́Р, у, ч. Плеската й слабохвиляста вододільна ділянка, в ґрунтовому і рослинному покриві якої найкраще виявлені типові зональні риси. Словник української мови у 20 томах