плакор
плако́р
-у, ч.
Плеската й слабохвиляста вододільна ділянка, в ґрунтовому і рослинному покриві якої найкраще виявлені типові зональні риси.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
плако́р
-у, ч.
Плеската й слабохвиляста вододільна ділянка, в ґрунтовому і рослинному покриві якої найкраще виявлені типові зональні риси.