1. Словник української мови у 20 томах

плантація

ПЛАНТА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Велике землеробське господарство, в якому вирощують спеціальні технічні або продовольчі культури; земельні ділянки, належні такому господарству.

Праця рабів широко застосовувалась переважно в південних колоніях, де раби вирощували на плантаціях тютюн і рис (з навч. літ.);

Іноземний капітал ще й тепер володіє тут [в Індонезії] значними площами землі, переважно плантаціями, де вирощуються технічні культури (з наук.-попул. літ.).

2. Велика земельна ділянка, відведена під спеціальні технічні або продовольчі культури, що вимагають особливого догляду.

Перед нею, мало не з-під ніг, збігали вниз по кам'яних горбах плантації тютюну й винограду (М. Коцюбинський);

По один бік дороги милував очі безконечний лан озимини. По другий – малахітова плантація цукрових буряків (Є. Кравченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плантація — планта́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. плантація — -ї, ж. 1》 Велике господарство, в якому вирощують спеціальні технічні або продовольчі культури (спочатку в Америці та колоніальних країнах із застосуванням праці рабів); земельні ділянки, належні такому господарству. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плантація — планта́ція (від лат. plantatio – насадження рослин) 1. Велике капіталістичне землеробське господарство, що спеціалізується на вирощуванні певних технічних або продовольчих культур, переважно тропічних і субтропічних. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. плантація — вел. ділянка землі, на якій вирощують один сорт рослин, напр., цукрову тростину, кавове дерево, бавовну, банани; також поле, де вирощують сільськогосподарські культури, що вимагають спеціального догляду (напр., цукровий буряк, тютюн); п. насіння — для отримання посівного насіння. Універсальний словник-енциклопедія
  5. плантація — ПЛАНТА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Велике капіталістичне господарство, в якому вирощують спеціальні технічні або продовольчі культури (спочатку в Америці та колоніальних країнах із застосуванням праці рабів); земельні ділянки, належні такому господарству. Словник української мови в 11 томах
  6. плантація — рос. плантация 1. Велике землеробське господарство, що спеціалізується на вирощуванні певних культур. 2. Значні за розмірами земельні ділянки, зайняті під окремі с.-г. культури. Eкономічна енциклопедія