1. Словник української мови в 11 томах

плантація

ПЛАНТА́ЦІЯ, ї, ж.

1. Велике капіталістичне господарство, в якому вирощують спеціальні технічні або продовольчі культури (спочатку в Америці та колоніальних країнах із застосуванням праці рабів); земельні ділянки, належні такому господарству.

Праця рабів широко застосовувалась переважно в південних колоніях, де раби вирощували на плантаціях тютюн і рис (Нова іст., 1956, 31);

Іноземний капітал ще й тепер володіє тут [в Індонезії] значними площами землі, переважно плантаціями, де вирощуються технічні культури (Наука.., 7, 1958, 52).

2. Велика земельна ділянка, відведена під спеціальні технічні або продовольчі культури, що вимагають особливого догляду.

Перед нею, мало не з-під ніг, збігали вниз по кам’яних горбах плантації тютюну й винограду (Коцюб., І, 1955, 284);

По один бік дороги милував очі безконечний лан озимини. По другий — малахітова плантація цукрових буряків (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 9).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плантація — планта́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. плантація — -ї, ж. 1》 Велике господарство, в якому вирощують спеціальні технічні або продовольчі культури (спочатку в Америці та колоніальних країнах із застосуванням праці рабів); земельні ділянки, належні такому господарству. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плантація — ПЛАНТА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Велике землеробське господарство, в якому вирощують спеціальні технічні або продовольчі культури; земельні ділянки, належні такому господарству. Словник української мови у 20 томах
  4. плантація — планта́ція (від лат. plantatio – насадження рослин) 1. Велике капіталістичне землеробське господарство, що спеціалізується на вирощуванні певних технічних або продовольчих культур, переважно тропічних і субтропічних. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. плантація — вел. ділянка землі, на якій вирощують один сорт рослин, напр., цукрову тростину, кавове дерево, бавовну, банани; також поле, де вирощують сільськогосподарські культури, що вимагають спеціального догляду (напр., цукровий буряк, тютюн); п. насіння — для отримання посівного насіння. Універсальний словник-енциклопедія
  6. плантація — рос. плантация 1. Велике землеробське господарство, що спеціалізується на вирощуванні певних культур. 2. Значні за розмірами земельні ділянки, зайняті під окремі с.-г. культури. Eкономічна енциклопедія