плантація

планта́ція

-ї, ж.

1》 Велике господарство, в якому вирощують спеціальні технічні або продовольчі культури (спочатку в Америці та колоніальних країнах із застосуванням праці рабів); земельні ділянки, належні такому господарству.

2》 Велика земельна ділянка, відведена під спеціальні технічні або продовольчі культури, що вимагають особливого догляду.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

плантація — планта́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
плантація — ПЛАНТА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Велике землеробське господарство, в якому вирощують спеціальні технічні або продовольчі культури; земельні ділянки, належні такому господарству. Словник української мови у 20 томах
плантація — планта́ція (від лат. plantatio – насадження рослин) 1. Велике капіталістичне землеробське господарство, що спеціалізується на вирощуванні певних технічних або продовольчих культур, переважно тропічних і субтропічних. Словник іншомовних слів Мельничука
плантація — вел. ділянка землі, на якій вирощують один сорт рослин, напр., цукрову тростину, кавове дерево, бавовну, банани; також поле, де вирощують сільськогосподарські культури, що вимагають спеціального догляду (напр., цукровий буряк, тютюн); п. насіння — для отримання посівного насіння. Універсальний словник-енциклопедія
плантація — ПЛАНТА́ЦІЯ, ї, ж. 1. Велике капіталістичне господарство, в якому вирощують спеціальні технічні або продовольчі культури (спочатку в Америці та колоніальних країнах із застосуванням праці рабів); земельні ділянки, належні такому господарству. Словник української мови в 11 томах
плантація — рос. плантация 1. Велике землеробське господарство, що спеціалізується на вирощуванні певних культур. 2. Значні за розмірами земельні ділянки, зайняті під окремі с.-г. культури. Eкономічна енциклопедія