плаха
ПЛА́ХА, и, ж.
1. Дерев'яна колода, на якій у давні часи відрубували голову засудженому до страти; поміст, на якому відбувалася така страта.
Там, де тільки що закінчився суд, вже стояли .. стовп і біла дубова плаха (З. Тулуб);
Посередині двору в'язниці височіла постійна шибениця, а під нею великий обрубок старого дерева – плаха (В. Гжицький);
* У порівн. Лукія добре знала, що це означає – лягти на окреме ліжко. Це була найбільша кара в притулку .. Окреме ліжко було, як плаха, на яку кат кладе голову своєї жертви (О. Донченко).
2. Великий з плоскою поверхнею шматок чого-небудь.
Біля входу в цех .. височів штабель лантухів з плахами парафіну (П. Загребельний);
Крижана плаха.
3. діал. Шматок розколотої навпіл деревини, колоди.
Хата з дубових плах;
// Поліно.
Біля сарая Галаган колов дрова .. Діденко привітавсь. Але господар ніби не помітив. Доколов плаху і лише тоді випроставсь і глянув (А. Головко).
Ги́нути (умира́ти) / заги́нути (уме́рти) на пла́сі див. ги́нути;
Засу́джувати / засуди́ти на пла́ху див. засу́джувати;
Посила́ти / посла́ти на пла́ху див. посила́ти.
◇ Кла́сти / покла́сти го́лову на пла́ху див. кла́сти;
(1) На пла́ху, зі сл. засуди́ти, посла́ти і т. ін. – до страти.
[Шевченко:] Та як простить вельможним тим катам, Що вас було на плаху засудили і все життя згубили! (І. Кочерга).
Значення в інших словниках
- плаха — пла́ха іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- плаха — -и, ж. 1》 Дерев'яна колода, на якій у давні часи відрубували голову засудженому до страти; поміст, на якому відбувалася така страта. 2》 Великий з плоскою поверхнею шматок чого-небудь. Крижана плаха. 3》 діал. Шматок розколотої навпіл деревини, колоди. || Поліно. Великий тлумачний словник сучасної мови
- плаха — Колода Словник чужослів Павло Штепа
- плаха — кла́сти / покла́сти го́лову (на пла́ху). 1. З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь, запевняючи когось, стверджувати щось. — Такого батальйону, як наш, ніде нема. Кладу голову на плаху, що нема... (В. Фразеологічний словник української мови
- плаха — ПОЛІ́НО (частина стовбура дерева, що призначається на паливо), ДРОВИ́НА, РУ́БАНЕЦЬ діал., ПЛА́ХА діал. В хаті тихо. Чути тріск смерекових полін у печі і булькіт окропу (І. Словник синонімів української мови
- плаха — ПЛА́ХА, и, ж. 1. Дерев’яна колода, на якій у давні часи відрубували голову засудженому до страти; поміст, на якому відбувалася така страта. Там, де тільки що закінчився суд, вже стояли.. Словник української мови в 11 томах
- плаха — Плаха, -хи ж. 1) Составная часть невода, полотнище невода. Вас. 185, 187. 2) Верхняя часть свиной туши, снятая вокругъ всего туловища, — слой сала. Волч. у. 3) ? Плахами продають сіль перед Різдвом дешевше — копійок по 10 за хунт. Волч. у. (Лобод.). Словник української мови Грінченка