1. Фразеологічний словник української мови

плаха

кла́сти / покла́сти го́лову (на пла́ху). 1. З повною відповідальністю ручатися за кого-, що-небудь, запевняючи когось, стверджувати щось. — Такого батальйону, як наш, ніде нема. Кладу голову на плаху, що нема... (В. Кучер); При мені привезено було в Львів 8 т(исяч) рублів .. Але я голову кладу, коли Львівська типографія, котру мені показано в 1876 р., варта й 1/2 тих грошей (М. Драгоманов). 2. Нести відповідальність за кого-, що-небудь. — Можете тепер сказати точно: син!..— А якщо — дочка?..— Тоді .. вину складете на мене .. Я вгадував, мені й голову на плаху класти (І. Рябокляч).

на пла́ху, зі сл. засуди́ти, посла́ти і т. ін. До страти. (Шевченко:) Та як простить вельможним тим катам, Що вас було на плаху засудили і все життя згубили! (І. Кочерга).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плаха — пла́ха іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. плаха — -и, ж. 1》 Дерев'яна колода, на якій у давні часи відрубували голову засудженому до страти; поміст, на якому відбувалася така страта. 2》 Великий з плоскою поверхнею шматок чого-небудь. Крижана плаха. 3》 діал. Шматок розколотої навпіл деревини, колоди. || Поліно. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плаха — Колода Словник чужослів Павло Штепа
  4. плаха — ПЛА́ХА, и, ж. 1. Дерев'яна колода, на якій у давні часи відрубували голову засудженому до страти; поміст, на якому відбувалася така страта. Там, де тільки що закінчився суд, вже стояли .. стовп і біла дубова плаха (З. Словник української мови у 20 томах
  5. плаха — ПОЛІ́НО (частина стовбура дерева, що призначається на паливо), ДРОВИ́НА, РУ́БАНЕЦЬ діал., ПЛА́ХА діал. В хаті тихо. Чути тріск смерекових полін у печі і булькіт окропу (І. Словник синонімів української мови
  6. плаха — ПЛА́ХА, и, ж. 1. Дерев’яна колода, на якій у давні часи відрубували голову засудженому до страти; поміст, на якому відбувалася така страта. Там, де тільки що закінчився суд, вже стояли.. Словник української мови в 11 томах
  7. плаха — Плаха, -хи ж. 1) Составная часть невода, полотнище невода. Вас. 185, 187. 2) Верхняя часть свиной туши, снятая вокругъ всего туловища, — слой сала. Волч. у. 3) ? Плахами продають сіль перед Різдвом дешевше — копійок по 10 за хунт. Волч. у. (Лобод.). Словник української мови Грінченка