1. Фразеологічний словник української мови

плач

дави́тися слізьми́ (сльоза́ми, пла́чем і т. ін.). Гірко, невтішно плакати, марно намагаючись стримуватися, тамувати плач. Параска Тихонівна, давлячись слізьми, кусала подушку (Ю. Яновський); — Кинь, Іваночку, свою думку,— давилась плачем і одночасно намагалася стримати сльози (Ганна).— Невже ти душогубом станеш? (М. Стельмах).

(і) сміх і го́ре (гріх, плач, сльо́зи, ли́хо і т. ін.). Одночасно смішно і сумно; трагікомічно. Сміх і горе було дивитись на те, що зажали Маланка з Гафійкою (М. Коцюбинський); — Чого ж сама на збори не прийшла? — Куди вже там бабі ходити на збори: і сміх і гріх (М. Стельмах); Щоб голова колгоспу та був без грошей, а його дочка, молода вчителька, без чобіт! І сміх і сльози (В. Кучер); — От щоб тебе з твоїми вигадками! І сміх і лихо з дурнем (Г. Квітка-Основ’яненко).

хоч плач, хоч скач. 1. Уживається для вираження марності чиїхось зусиль, неможливості, безсилля зробити, вдіяти що-небудь; що не роби. Як стане було той Гопченко гопки, то вже не зіб’єш його нічим,— хоч плач, хоч скач, а зробить, як сказав (Ю. Яновський). 2. Уживається для вираження скрутного або безвихідного становища, коли не можна щось змінити, переінакшити. Машину цю створили винахідники .. Склали договір на роботу, а тепер хоч плач, хоч скач! (П. Автомонов).

хоч (сядь та й (ти)) плач. Уживається для вираження скрутного або безвихідного становища, відчаю, досади і т. ін. Поривається бігти Катря, а ноги мов самі прикипіли до землі. Ніяк не несуть, хоч плач (В. Кучер); (Федір:) Тепер з одною конячкою ніхто в супрягу не приймає — хоч сядь та й плач (І. Карпенко-Карий); Знову .. дощ. Хоч ти плач (В. Мисик).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плач — (лиття сліз) рюмсання, схлипування, (сильний) ридання, (з примовлянням) голосіння. Словник синонімів Полюги
  2. плач — плач 1 іменник чоловічого роду дія від: плакати і звуки, утворювані цією дією Орфографічний словник української мови
  3. плач — Ридання і п. ф. від ПЛАКАТИ; (над мерцем) голосіння, тужіння. Словник синонімів Караванського
  4. плач — ч. 1》 род. плачу. Дія за знач. плакати 1) і звуки, утворювані цією дією. || перен. Жалібні, протяжні звуки (вітру, бурі, музичного інструмента і т. ін.). Заходитися плачем. 2》 род. плача. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. плач — Див. Ламенто, Причитання. Словник-довідник музичних термінів
  6. плач — Плач, -чу́, -че́ві, -че́м; плачі́, -чі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. плач — ПЛАЧ, ч. 1. род. пла́чу́. Дія за знач. пла́кати 1 і звуки, утворювані цією дією. Плачем лиха не виплачеш (прислів'я); Не чуть нічого. Час минає. А потім крик, А потім гвалт, І плач почули із палат – Почули сови (Т. Словник української мови у 20 томах
  8. плач — плач: ♦ по пла́чу – сміх, по слоті – погода після несприятливих обставин настануть кращі часи (Франко) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. плач — ГОЛОСІ́ННЯ (плач-пісня на похоронах та в деяких інших обрядах), ПЛАЧ, ТУЖІ́ННЯ, ПОБИВА́ННЯ, ТУЖБА́ рідше, ЗАВО́ДИНИ розм., ЗА́ВОДИ розм., ПРИЧИТА́ННЯ розм., ПРИЧИ́ТУВАННЯ розм. Словник синонімів української мови
  10. плач — ПЛАЧ, ч. 1. род. пла́чу́. Дія за знач. пла́кати 1 і звуки, утворювані цією дією. Плачем лиха не виплачеш (Укр.. присл.., 1955, 70); Не чуть нічого. Час минає. А потім крик, А потім гвалт, І плач почули із палат — Почули сови (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  11. плач — Плач, -чу м. Плачъ. Словник української мови Грінченка