1. Словник української мови у 20 томах

пломінчик

ПЛОМІ́НЧИК, а, ч., поет.

Зменш.-пестл. до пло́мінь.

В грудях його жевріло благенькою свічечкою передчуття удачі. Невідомо, чи розгориться цей пломінчик у величезну, бурхливу пожежу (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пломінчик — пломі́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пломінчик — -а, ч., поет. Зменш.-пестл. до пломінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пломінчик — ПЛОМІ́НЧИК, а, ч., поет. Зменш.-пестл. до пло́мінь. В грудях його жевріло благенькою свічечкою передчуття удачі. Невідомо, чи розгориться цей пломінчик у величезну, бурхливу пожежу (Собко, Срібний корабель, 1961, 198). Словник української мови в 11 томах