пломінчик
пломі́нчик
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пломінчик — -а, ч., поет. Зменш.-пестл. до пломінь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пломінчик — ПЛОМІ́НЧИК, а, ч., поет. Зменш.-пестл. до пло́мінь. В грудях його жевріло благенькою свічечкою передчуття удачі. Невідомо, чи розгориться цей пломінчик у величезну, бурхливу пожежу (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
- пломінчик — ПЛОМІ́НЧИК, а, ч., поет. Зменш.-пестл. до пло́мінь. В грудях його жевріло благенькою свічечкою передчуття удачі. Невідомо, чи розгориться цей пломінчик у величезну, бурхливу пожежу (Собко, Срібний корабель, 1961, 198). Словник української мови в 11 томах