пломінчик

пломі́нчик

-а, ч., поет.

Зменш.-пестл. до пломінь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пломінчик — пломі́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. пломінчик — ПЛОМІ́НЧИК, а, ч., поет. Зменш.-пестл. до пло́мінь. В грудях його жевріло благенькою свічечкою передчуття удачі. Невідомо, чи розгориться цей пломінчик у величезну, бурхливу пожежу (В. Собко). Словник української мови у 20 томах
  3. пломінчик — ПЛОМІ́НЧИК, а, ч., поет. Зменш.-пестл. до пло́мінь. В грудях його жевріло благенькою свічечкою передчуття удачі. Невідомо, чи розгориться цей пломінчик у величезну, бурхливу пожежу (Собко, Срібний корабель, 1961, 198). Словник української мови в 11 томах