1. Словник української мови у 20 томах

плювок

ПЛЮВО́К, вка́, ч.

Виплюнутий згусток слини, мокротиння і т. ін.

Він плюнув з такою люттю, що плювок його ляпнувся об .. долівку з дзвоном, як скляна кулька (Л. Первомайський).

◇ (1) Плюво́к у ду́шу – образа, зневага, що зачіпає найдорожче.

Криві посмішки одного, другого, косий погляд головного агронома – це було для нього, як плювок у душу (С. Журахович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. плювок — плюво́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. плювок — -вка, ч. Виплюнутий згусток слини, мокротиння і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. плювок — плюво́к у ду́шу. Образа, зневага, що зачіпає найдорожче. Криві посмішки одного, другого, косий погляд головного агронома — це було для нього, як плювок у душу (Є. Журахович). Фразеологічний словник української мови
  4. плювок — ПЛЮВО́К, вка́, ч. Виплюнутий згусток слини, мокротиння і т. ін. Він плюнув з такою люттю, що плювок його ляпнувся об.. долівку з дзвоном, як скляна кулька (Перв., Дикий мед, 1963, 79). ◊ Плюво́к у ду́шу — зневага, образа, що зачіпає найдорожче, заповітне. Словник української мови в 11 томах