плід

ПЛІД, ч.

1. род. плода́ і пло́ду. Частина рослини, яка розвивається після запліднення із зав'язі квітки і містить у собі насіння.

Насінина конопель з ботанічного погляду являє собою плід-горішок округло-яйцевидної форми (з наук. літ.);

Плоди сафори – ягідки соковиті (О. Гончар);

// Соковита їстівна частина деяких рослин (фрукти, ягоди).

Він їздив по сільських ярмарках, по хуторах .. з усяким зерном, овощем, з плодом (Марко Вовчок);

За огорожею .. підносилася вгору яблуня, обважена плодами, що нагинали гілки до землі (І. Сенченко);

// рідко. Взагалі те, що родиться.

І щоб всяке добре сім'я Ти [нива] повік плекала, І щоб світу добра служба З твого плоду стала! (І. Франко).

2. род. плода́. Організм ссавців та людини в утробний період розвитку.

Акт народження завжди є для новонародженого травмою .. Особливо ж небезпечні в цьому відношенні затяжні роди при вузькому тазі, поперечному положенні плода або сідничному передлежанні (з наук. літ.);

* Образно. У мене вже й фабула складається. Поки що не писатиму тобі про неї, бо це плід не виношений (М. Коцюбинський).

3. род. плода́, перен. Результат, наслідок яких-небудь дій, зусиль.

Мов стародавній дуб-велетень стояв Захар Беркут серед молодого покоління і міг тепер бачити плоди своєї довголітньої діяльності (І. Франко).

4. род. пло́ду, рідко. Те саме, що рід 1; родина, рідня.

Всі сусідні корольки .. Пішли в поход з своїм народом, З начинням, потрухом і плодом (І. Котляревський);

// Нащадки.

Який дід, такий його плід (Номис).

5. род. пло́ду, рідко. Те саме, що поро́да 1.

За ним вели гнідого коня арабського плоду (П. Панч).

(1) На плід – для одержання потомства; на розплід;

(2) Плід (плоди́) землі́ (земні́) – все їстівне, що росте на землі.

– Це яблуко .. – це найдосконаліший плід землі (О. Довженко);

Плоди землі прикрасили будову Своїм живим і теплим ланцюгом (М. Бажан);

Прекрасні, друзі, наші всі моря, І хай вони на хвилях пружних носять Плоди земні на вжиток добрим людям (М. Рильський);

(3) Сухі́ плоди́ – плоди, які не мають соку (напр., горіхи);

(4) Чи́стий плід – плід, майжевільний від будь-яких наявних забруднювальних речовин.△ Ча́шечка пло́ду див. ча́шечка;

(5) Чистосо́ртні плоди́ – плоди одного помологічного сорту.

◇ (6) Заборо́нений (зака́заний) плід (рідше о́воч) – щось привабливе, але недозволене, чуже, недосяжне і т. ін.

Здавна відомо, що заборонений плід – найсолодший (О. Гончар);

З майором Кларком усе заповідалося на гру. Трохи легковажності, трохи кокетства, трохи недозволеного (заказаний овоч завжди солодкий) (П. Загребельний);

Забули вони, що хоч Єва і зірвала заказаний плід, укусив його все таки Адам (Валерій Шевчук);

“Самвидав” хвилював уми ще більше, ніж легальне друковане слово, бо ж був “забороненим овочем” (із журн.);

Ні ро́ду ні пло́ду (ні припло́ду) див. рід;

Одного́ ро́ду, одного́ пло́ду див. рід;

(7) Пожина́ти плоди́ пе́ршості (д) див. пожина́ти;

Пожина́ти / пожа́ти плоди́ див. пожина́ти.