побажання

ПОБАЖА́ННЯ, я, с.

Висловлене, виражене бажання здійснити, одержати, здобути і т. ін. що-небудь.

Виховательки щедро .. обсипали дівчинку найкращими побажаннями на дорогу (І. Волошин);

Стара жінка додає до того вигуку побажання здоров'я й щастя “на тисячу літ” (Н. Королева);

Наш бригадир, досвідчений, урівноважений Олександр Устимович, нагло захворів, і ми, пославши в ефір йому побажання мерщій видужати, передаємо отамування Вадимові (Б. Антоненко-Давидович);

Прийми ж тоді, наш достойний пане, низький поклін від бідного бурсацтва і побажання веселих і щасливий свят, усього блага на довгі літа – Христос рождається (Б. Лепкий);

// Пропозиція, вимога.

Наталя висловила енергійне побажання, щоб мандрівник узяв йоду, бинти, аспірин і хінін (О. Донченко);

Київська Духовна Консисторія 6 жовтня 1763 р. так одсікла Катерині, що вона мусіла на де-який час спинити свої побажання, й тільки наказала митрополитові провчити добре протестантів (І. Огієнко);

Сама цариця виробила для нього загальну інструкцію в дуже ліберальному дусі. Населення України з великим зацікавленням поставилося до справи, надіючися через своїх депутатів заявити урядові про всі свої потреби й побажання (з наук. літ.);

Частина положень юридичних актів носить скоріше характер рекомендацій чи побажань, аніж суворого й справедливого закону (з наук. літ.);

Для індивідуальної підтримки необхідно мати багато персоналізованих версій однієї й тієї самої прикладної програми, причому кожна версія підлягає багатократній модифікації протягом її експлуатації з тим, щоб вона відповідно реагувала на зміни в можливостях, знаннях, позиції і побажаннях користувача (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побажання — побажа́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. побажання — Фігура думки, що виражає важливі з погляду мовця побажання, використовується на закінчення риторичного дискурсу, рідше — на початок. Словник стилістичних термінів
  3. побажання — див. БАЖАННЯ. Словник синонімів Караванського
  4. побажання — [побажан':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
  5. побажання — -я, с. Висловлене, виражене бажання здійснити, одержати, здобути і т. ін. що-небудь. || Пропозиція, вимога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. побажання — Побажа́ння, -ння, -нню; -жа́ння, -жа́нь і -жа́ннів, -жа́нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. побажання — поба́жання побажання (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  8. побажання — ВИМО́ГА (бажання, прохання, висловлене так, що не допускає заперечень), ДОМАГА́ННЯ, ПОБАЖА́ННЯ рідше, ДЕЗИДЕРА́Т заст.; УЛЬТИМА́ТУМ розм. (категорична, що часто супроводжується погрозою). Орися.. Словник синонімів української мови
  9. побажання — ПОБАЖА́ННЯ, я, с. Висловлене, виражене бажання здійснити, одержати, здобути і т. ін. що-небудь. Щирий привіт їй [Насті] і моє гаряче побажання успіху в культроботі на селі (Вас., III, 1960, 333); Виховательки щедро.. Словник української мови в 11 томах