1. Словник української мови в 11 томах

побажання

ПОБАЖА́ННЯ, я, с. Висловлене, виражене бажання здійснити, одержати, здобути і т. ін. що-небудь.

Щирий привіт їй [Насті] і моє гаряче побажання успіху в культроботі на селі (Вас., III, 1960, 333);

Виховательки щедро.. обсипали дівчинку найкращими побажаннями на дорогу (Вол., Наддн. висоти, 1953, 38);

// Пропозиція, вимога.

Наталя висловила енергійне побажання, щоб мандрівник узяв йоду, бинти, аспірин і хінін (Донч., VI, 1957, 15).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побажання — побажа́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. побажання — Фігура думки, що виражає важливі з погляду мовця побажання, використовується на закінчення риторичного дискурсу, рідше — на початок. Словник стилістичних термінів
  3. побажання — див. БАЖАННЯ. Словник синонімів Караванського
  4. побажання — [побажан':а] -н':а, р. мн. -ан' Орфоепічний словник української мови
  5. побажання — -я, с. Висловлене, виражене бажання здійснити, одержати, здобути і т. ін. що-небудь. || Пропозиція, вимога. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. побажання — Побажа́ння, -ння, -нню; -жа́ння, -жа́нь і -жа́ннів, -жа́нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. побажання — ПОБАЖА́ННЯ, я, с. Висловлене, виражене бажання здійснити, одержати, здобути і т. ін. що-небудь. Виховательки щедро .. обсипали дівчинку найкращими побажаннями на дорогу (І. Словник української мови у 20 томах
  8. побажання — поба́жання побажання (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  9. побажання — ВИМО́ГА (бажання, прохання, висловлене так, що не допускає заперечень), ДОМАГА́ННЯ, ПОБАЖА́ННЯ рідше, ДЕЗИДЕРА́Т заст.; УЛЬТИМА́ТУМ розм. (категорична, що часто супроводжується погрозою). Орися.. Словник синонімів української мови