побажати
ПОБАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. кому чого або з інфін. Висловити побажання про здійснення чого-небудь.
Привітайте його [І. Франка] од мене і побажайте швидко одужати (Коцюб., III, 1956, 305);
На прощання я потиснула друзям руки і побажала щастя (Гур., Осок. друзі, 1946, 63);
Господар побажав йому на добраніч і провів його до відведеної кімнати (Кочура, Зол. грамота, 1960, 382);
// кому кого, чого. Висловити побажання, щоб хто-небудь мав когось або щось.
Дід у мене був не простий, кожному побажаю такого діда (Ю. Янов., І, 1958, 264).
2. чого або з інфін. Виявити бажання здійснити, одержати, здобути що-небудь; забажати.
Дехто побажав мати мої твори (Мирний, V, 1955, 429);
Трудове козацтво не захотіло визнати Врангеля своїм вождем, не побажало йти поповнювати його поріділі в боях частини (Гончар, II, 1959, 330);
Через кілька днів Марія теж побажала гусячого м’яса (Довж., II, 1959, 165).
Значення в інших словниках
- побажати — побажа́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- побажати — -аю, -аєш, док., перех. 1》 кому чого або з інфін. Висловити побажання про здійснення чого-небудь. || кому кого, чого. Висловити побажання, щоби хто-небудь мав когось або щось. 2》 чого або з інфін. Виявити бажання здійснити, одержати, здобути що-небудь; забажати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побажати — ПОБАЖА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що і без прям. дод. 1. кому чого або з інфін. Висловити побажання про здійснення чого-небудь. Привітайте його [І. Франка] од мене і побажайте швидко одужати (М. Словник української мови у 20 томах
- побажати — БАЖА́ТИ (висловлювати комусь побажання чого-небудь, мати якісь побажання стосовно когось), ЗИ́ЧИТИ, ЖАДА́ТИ, ЖИ́ЧИТИ діал.; ХОТІ́ТИ (мати якісь побажання щодо когось). — Док.: побажа́ти, пожада́ти рідше. Словник синонімів української мови
- побажати — Побажа́ти, -жа́ю, -єш гл. Пожелать. Побажай чого, так і станеться. Ном. № 280. Словник української мови Грінченка