побалакати
ПОБАЛА́КАТИ, аю, аєш, док., розм.
1. Переговорити, порозумітися з ким-небудь.
Вона обіцяла побалакати з Явдохою про його діло (М. Коцюбинський);
В неї була думка побалакати за Ломицького з ким-небудь (І. Нечуй-Левицький);
– А де ти досі вештався? – запитала Килина, здивована, що оце тільки побачила його. – А йди-но сюди, побалакаємо... (Є. Гуцало).
2. Балакати (у 1 знач.) якийсь час.
Побалакали вони в той день за землю за обідом (Панас Мирний);
– Ночуйте та будьте гостями. Сяду я коло вас, та побалакаю з вами (В. Стефаник);
З начальством Хома тримався гідно і був мастак побалакати (О. Гончар);
– Ну що ж, .. побалакали трохи – пора додому (Григорій Тютюнник).
◇ (1) Побала́кай мені́ – те саме, що Поговори́ мені́ (див. поговори́ти).
Микола навіть обізвав одного [поліцейського] оселедцем. Товариші аж голови втягли в плечі, але поліцай тільки крикнув: – Побалакай мені! (П. Панч).
Значення в інших словниках
- побалакати — побала́кати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- побалакати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 Переговорити, порозумітися з ким-небудь. 2》 Балакати (у 1 знач.) якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побалакати — ПОРОЗУМІ́ТИСЯ (зрозуміти одне одного в процесі перев. мовного спілкування), ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОБАЛА́КАТИ, ЗБАЛА́КАТИ перев. із запереч. н е, розм., РОЗМО́ВИТИСЯ заст., РОЗТОЛКУВА́ТИСЯ діал. — Недок.: порозуміва́тися, згово́рюватися. Словник синонімів української мови
- побалакати — ПОБАЛА́КАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. Переговорити, порозумітися з ким-небудь. Вона обіцяла побалакати з Явдохою про його діло (Коцюб., І, 1955, 50); В неї була думка побалакати за Ломицького з ким-небудь (Н.-Лев., VI, 1966, 15); — А де ти досі вештався?... Словник української мови в 11 томах
- побалакати — Побалакати, -каю, -єш гл. Поговорить; поболтать. Іди ж до Галі та гляди-гарненько побалакай з нею. Шевч. 284. Погулявши, побалакавши... пішов багатий брат. Рудч. Ск. II. 144. Словник української мови Грінченка