побалакати

Значення в інших словниках

1. побалакати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 Переговорити, порозумітися з ким-небудь. 2》 Балакати (у 1 знач.) якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. побалакати — ПОБАЛА́КАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. Переговорити, порозумітися з ким-небудь. Вона обіцяла побалакати з Явдохою про його діло (М. Коцюбинський); В неї була думка побалакати за Ломицького з ким-небудь (І. Нечуй-Левицький); – А де ти досі вештався?... Словник української мови у 20 томах
3. побалакати — ПОРОЗУМІ́ТИСЯ (зрозуміти одне одного в процесі перев. мовного спілкування), ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОБАЛА́КАТИ, ЗБАЛА́КАТИ перев. із запереч. н е, розм., РОЗМО́ВИТИСЯ заст., РОЗТОЛКУВА́ТИСЯ діал. — Недок.: порозуміва́тися, згово́рюватися. Словник синонімів української мови
4. побалакати — ПОБАЛА́КАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. Переговорити, порозумітися з ким-небудь. Вона обіцяла побалакати з Явдохою про його діло (Коцюб., І, 1955, 50); В неї була думка побалакати за Ломицького з ким-небудь (Н.-Лев., VI, 1966, 15); — А де ти досі вештався?... Словник української мови в 11 томах
5. побалакати — Побалакати, -каю, -єш гл. Поговорить; поболтать. Іди ж до Галі та гляди-гарненько побалакай з нею. Шевч. 284. Погулявши, побалакавши... пішов багатий брат. Рудч. Ск. II. 144. Словник української мови Грінченка