побратися

ПОБРА́ТИСЯ, беру́ся, бере́шся, док.

1. Взятися за що-небудь або один за одного (про всіх або багатьох).

І обидві вони, побравшись за тонкі талії, пішли через покої, де грали в карти, було душно й димно, де ходили по залі кавалери, що так не припали до вподоби молодим інституткам (І. Нечуй-Левицький);

* Образно. Скелі повипинали з води сиві голови, побрались у вирі кам'яними руками і силкуються заступити йому путь (Б. Антоненко-Давидович);

Пасажири побралися за поручні.

2. розм. Піти, відправитися куди-небудь.

Чіпка .. побрався прямо в Піски (Панас Мирний);

Не доїздячи .. до Києва, взяли вони у ліву руку, да й побрались гаєм, по кривій доріжці (П. Куліш);

Вийшов він [з острога] і не подає знаку, а сам на Чернігів побрався (Б. Грінченко);

Кузька, обнишпорив усі кущі довкола, шукаючи однокрила, і, не знайшовши, побрався у своє кубло (Григір Тютюнник);

// Вилізти, піднятися на що-небудь або куди-небудь.

Хведір .. мовчки побрався на піч (Панас Мирний);

Качки голосно закрякали і побралися на берег (П. Панч);

Вони вилізли з машини і побралися вгору по східцях, що вели до прекрасного білого будинку (П. Загребельний).

3. Поженитися.

Вона [Олеся] згадувала свої дівочі літа молоді, згадувала як вони побрались з Виговським (Леся Українка);

Як умирала стара, то благословила наймита з наймичкою побратись (О. Стороженко);

Вона думала, що вони тепер обов'язково поберуться і заживуть щасливим життям (М. Хвильовий);

Бере ж молодий Ланович .. Милянову доньку .. Хто був би то гадав, хто був би то сподівався, що обоє поберуться? (О. Маковей);

Буде у Артема з Варварою ювілей їхнього одруження. Тридцять років, як побрались (В. Кучер);

* Образно. [Сапфо:] Його потуга з талантом побралась і за дітей були – мої пісні і славні вчинки мудрого Дареса (Леся Українка).

4. тільки 3 ос., чим, розм. Перетворитися в щось, набути певного вигляду (про все або багато чого-небудь).

В їх [у дітей] од його лікарства усе в животі брусом побралось (Сл. Б. Грінченка).

5. чим. Покриватися чим-небудь.

І раптом він став перед нею важкий, задерев'янілий, ніби ввесь побравшись, як утопленик, зеленою тванню і ряскою, і очі вирячені так само, як у втопленика (М. Івченко);

Він помітив, як кущ троянд, такий пишний з весни, тепер побрався ржею й захирів (М. Івченко).

6. З'являтися, появлятися.

Поп'ялися трави, побралося листя на деревах (із журн.).

◇ (1) Побра́тися в (під) бо́ки – те саме, що [Аж] вхопи́тися / бра́тися за живі́т (за бо́ки́, в бо́ки) (про всіх або багатьох) (див. ухо́плюватися).

Отсе тут буде юрба, що знай танцюють та сміються. Побравшись у боки, вибивають під бандуру гопака веселії злидні (П. Куліш);

(2) Побра́тися за ру́ки (ру́чки, ру́ченьки) – взяти за руки один одного.

Після сніданку Іван з Франкою побралися за руки і пішли в долину (С. Чорнобривець);

Обнімемось, поцілуємось, поберемося за рученьки та й підем удвох собі аж у Київ (Т. Шевченко);

Як хороше відчувати тепло широкої батьківської долоні! Рідко, ой як рідко гуляють вони отак, побравшись за руки (М. Олійник);

(3) Побра́тися па́рами – взятися по двоє один за одного (про всіх або багатьох).

Дівчата позбігались, покидали сапи і знов побрались парами (І. Нечуй-Левицький);

(4) Побра́тися попі́д ру́ки (ру́чки) – взяти під руки один одного.

Єгер і Бекер побрались попід руки, ведуть перед громадці з молодих ткачів, увіходять з гуком у ванькир, а звідти до шинку (Леся Українка);

Тихо виступали в круг дівчата, побравшись по дві попід руки (із журн.);

(5) Побра́тися рука́ми за ши́ї – обхопити руками шиї один одному; обнятися.

За кілька день Альоша з Матросом, побравшись руками за шиї, вийшли з подвір'я (І. Микитенко).