1. Приповідки або українсько-народня філософія

побратися

Доки не поберуться — любляться, а як поберуться — чубляться.

До весілля між нареченими панує любов і злагода, а коли поженяться — сваряться.

Незналися — побралися, пізналися — розсталися.

Про недібране подружжя, яке скоро розійшлося.

Поберімся, небого, ти маєш мало, я не маю й того.

Насміхання із бідного подружжя.

Поберімся, небого, піде нам рукою, ти підеш за борщем, а я за мукою.

Значіння, що й попереднє.

Поберімся, не журімся, будем панувати, я буду свині пасти, а ти завертати.

Значіння, що й попереднє.

Джерело: Приповідки або українсько-народня філософія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побратися — побра́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. побратися — див. одружуватися Словник синонімів Вусика
  3. побратися — -беруся, -берешся, док. 1》 Взятися за що-небудь або один за одного (про всіх чи багатьох). Побратися за руки. 2》 розм. Піти, відправитися куди-небудь. || Вилізти, піднятися на що-небудь або куди-небудь. 3》 Поженитися. 4》 тільки 3 ос., чим, розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. побратися — Побра́тися, -беру́ся, -ре́шся Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. побратися — ПОБРА́ТИСЯ, беру́ся, бере́шся, док. 1. Взятися за що-небудь або один за одного (про всіх або багатьох). І обидві вони, побравшись за тонкі талії, пішли через покої, де грали в карти, було душно й димно, де ходили по залі кавалери... Словник української мови у 20 томах
  6. побратися — ОДРУЖИ́ТИСЯ з ким і без додатка (про чоловіка, жінку — взяти шлюб), на кому (тільки про чоловіка); ПОЖЕНИ́ТИСЯ, ПОЄДНА́ТИСЯ, СПАРУВА́ТИСЯ, ПОБРА́ТИСЯ, ПРИСТРО́ЇТИСЯ розм., ПОДРУЖИ́ТИСЯ розм., ОБКРУТИ́ТИСЯ розм., ПОШЛЮ́БИТИ фольк., книжн. Словник синонімів української мови
  7. побратися — ПОБРА́ТИСЯ, беру́ся, бере́шся, док. 1. Взятися за що-небудь або один за одного (про всіх або багатьох). Пасажири побралися за поручні. ◊ Побра́тися в (під) бо́ки — те саме, що Взя́тися в (під) бо́ки (про всіх або багатьох) ( див. бік). Словник української мови в 11 томах
  8. побратися — Побра́тися, -беруся, -берешся гл. 1) Взяться, взять другъ друга. Поберуться усі хлопці і дівчата рядком за руки. Чуб. 2) Пойти, отправиться. Побрався Павло додому. МВ. (О. 1862. І. 76). Гарасько до овець побрався. Мкр. Г. 27. Словник української мови Грінченка