побрязкування
ПОБРЯ́ЗКУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. побря́зкувати і звуки, утворювані цією дією.
Орися віджимає [білизну], коралове намисто з побрязкуванням плигає на грудях (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- побрязкування — побря́зкування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- побрязкування — -я, с. Дія за знач. побрязкувати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
- побрязкування — ПОБРЯ́ЗКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. побря́зкувати і звуки, утворювані цією дією. Орися віджимає [білизну], коралове намисто з побрязкуванням плигає на грудях (Тют., Вир, 1964, 125). Словник української мови в 11 томах