1. Словник української мови в 11 томах

побрязкування

ПОБРЯ́ЗКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. побря́зкувати і звуки, утворювані цією дією.

Орися віджимає [білизну], коралове намисто з побрязкуванням плигає на грудях (Тют., Вир, 1964, 125).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побрязкування — побря́зкування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. побрязкування — -я, с. Дія за знач. побрязкувати і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побрязкування — ПОБРЯ́ЗКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. побря́зкувати і звуки, утворювані цією дією. Орися віджимає [білизну], коралове намисто з побрязкуванням плигає на грудях (Григорій Тютюнник). Словник української мови у 20 томах