1. Словник української мови в 11 томах

побрязкотіти

ПОБРЯЗКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Брязкотіти якийсь час.

На вулиці він потягнув Василя до кіоска з водою.. Побрязкотів перед продавщицею монетками, блиснув зубами, гукнув: — Дві склянки нечистої! (Загреб., Спека, 1961, 16).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. побрязкотіти — побрязкоті́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. побрязкотіти — -очу, -отиш, док. Брязкотіти якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. побрязкотіти — ПОБРЯЗКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Брязкотіти якийсь час. На вулиці він потягнув Василя до кіоска з водою .. Побрязкотів перед продавщицею монетками, блиснув зубами, гукнув: – Дві склянки нечистої! (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах