повноправно

ПОВНОПРА́ВНО.

Присл. до повнопра́вний.

З часу створення “Роману російського поміщика” тема народу повноправно входить у творчість [Л.] Толстого (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повноправно — повнопра́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. повноправно — Присл. до повноправний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повноправно — ПОВНОПРА́ВНО. Присл. до повнопра́вний. З часу створення «Роману російського поміщика» тема народу повноправно входить у творчість [Л.] Толстого (Рад. літ-во, 2, 1957, 107). Словник української мови в 11 томах