повноправно

повнопра́вно

Присл. до повноправний.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повноправно — повнопра́вно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. повноправно — ПОВНОПРА́ВНО. Присл. до повнопра́вний. З часу створення “Роману російського поміщика” тема народу повноправно входить у творчість [Л.] Толстого (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. повноправно — ПОВНОПРА́ВНО. Присл. до повнопра́вний. З часу створення «Роману російського поміщика» тема народу повноправно входить у творчість [Л.] Толстого (Рад. літ-во, 2, 1957, 107). Словник української мови в 11 томах