повноправний
повнопра́вний
-а, -е.
Який має всі права.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повноправний — повнопра́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- повноправний — ПОВНОПРА́ВНИЙ, а, е. Який має всі права. – Тато признають, що я, як найстарший син, а тепер уже не тілько повнолітній, але й повноправний (Густа-вові якраз минуло 29 літ), маю право вглянути [заглибитися] в наші родинні діла (І. Словник української мови у 20 томах
- повноправний — ПОВНОПРА́ВНИЙ, а, е. Який має всі права. — Тато признають, що я, як найстарший син, а тепер уже не тілько повнолітній, але й повноправний (Густа-вові якраз минуло 29 літ), маю право вглянути [заглибитися] в наші родинні діла (Фр. Словник української мови в 11 томах