1. Словник української мови у 20 томах

повільність

ПОВІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. пові́льний.

Громадилась гроза на небосхилі в повільності врочистій... (М. Нагнибіда);

Треба, щоб хтось, хоч для порядку, був старшим, от і став ним привабливий у своїй повільності і зосередженій недовірі Левко (М. Стельмах);

Алієв .. промовляв, як завжди, вдумливо, повільно .. Ця повільність у словах дуже дисгармоніювала з усією поведінкою цієї людини, надзвичайно швидкої в рішеннях (О. Донченко);

Процес формування держави і права східних слов'ян в ІХ –ХІV сторіччях відрізнявся повільністю і неповнотою використання всіх можливостей і потенціалу (із журн.);

Серед менш позитивних аспектів я хотів би відзначити повільність процесів розвитку в країні (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повільність — пові́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. повільність — -ності, ж. Властивість за знач. повільний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повільність — Пові́льність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. повільність — ПОВІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. пові́льний. Громадилась гроза на небосхилі в повільності врочистій… (Нагн., Гірські вершини, 1960, 20); Треба, щоб хтось, хоч для порядку, був старшим... Словник української мови в 11 томах
  5. повільність — Повільність, -ности ж. Медленность, умѣренность въ движеніяхъ. Чуб. I. 283. Словник української мови Грінченка