повільнішати
ПОВІЛЬНІ́ШАТИ¹, ає, недок.
Ставати повільнішим (див. пові́льний); уповільнюватися.
Інколи я зиркаю на неї. Тоді рухи мої повільнішають, і Анна це помічає (П. Колесник).
ПОВІЛЬНІ́ШАТИ², ає, док.
Стати вільнішим (див. ві́льний 5); звільнитися від чого-небудь.
[Платон Гаврилович:] Дитинку оце бог прибрав, то світ тобі трохи повільнішав (С. Васильченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повільнішати — повільні́шати 1 дієслово недоконаного виду стати повільнішим повільні́шати 2 дієслово доконаного виду стати вільнішим — про життя тощо Орфографічний словник української мови
- повільнішати — I -ає, недок. Ставати повільнішим (див. повільний); уповільнюватися. II -ає, док. Стати вільнішим (див. вільний 5)); звільнитися від чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повільнішати — ПОВІЛЬНІ́ШАТИ¹, ає, недок. Ставати повільнішим ( див. пові́льний); уповільнюватися. Інколи я зиркаю на неї. Тоді рухи мої повільнішають, і Анна це помічає (Кол., На фронті.., 1959, 130). ПОВІЛЬНІ́ШАТИ², ає, док. Стати вільнішим ( див. Словник української мови в 11 томах