1. Словник української мови в 11 томах

повільнішати

ПОВІЛЬНІ́ШАТИ¹, ає, недок. Ставати повільнішим ( див. пові́льний); уповільнюватися.

Інколи я зиркаю на неї. Тоді рухи мої повільнішають, і Анна це помічає (Кол., На фронті.., 1959, 130).

ПОВІЛЬНІ́ШАТИ², ає, док. Стати вільнішим ( див. ві́льний 5); звільнитися від чого-небудь.

[Платон Гаврилович:] Дитинку оце бог прибрав, то світ тобі трохи повільнішав (Вас., III, 1960, 199).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повільнішати — повільні́шати 1 дієслово недоконаного виду стати повільнішим повільні́шати 2 дієслово доконаного виду стати вільнішим — про життя тощо Орфографічний словник української мови
  2. повільнішати — I -ає, недок. Ставати повільнішим (див. повільний); уповільнюватися. II -ає, док. Стати вільнішим (див. вільний 5)); звільнитися від чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повільнішати — ПОВІЛЬНІ́ШАТИ¹, ає, недок. Ставати повільнішим (див. пові́льний); уповільнюватися. Інколи я зиркаю на неї. Тоді рухи мої повільнішають, і Анна це помічає (П. Колесник). ПОВІЛЬНІ́ШАТИ², ає, док. Стати вільнішим (див. Словник української мови у 20 томах