1. Словник української мови в 11 томах

повільність

ПОВІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. пові́льний.

Громадилась гроза на небосхилі в повільності врочистій… (Нагн., Гірські вершини, 1960, 20);

Треба, щоб хтось, хоч для порядку, був старшим, от і став ним привабливий у своїй повільності і зосередженій недовірі Левко (Стельмах, І, 1962, 53);

Де й зникла та розважлива повільність, яка виробилася у нього, коли він сидів у сільраді (Кучер, Прощай.., 1957, 462);

Алієв.. промовляв, як завжди, вдумливо, повільно.. Ця повільність у словах дуже дисгармоніювала з усією поведінкою цієї людини, надзвичайно швидкої в рішеннях (Донч., II, 1956, 143).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. повільність — пові́льність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. повільність — -ності, ж. Властивість за знач. повільний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повільність — Пові́льність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. повільність — ПОВІ́ЛЬНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. пові́льний. Громадилась гроза на небосхилі в повільності врочистій... (М. Нагнибіда); Треба, щоб хтось, хоч для порядку, був старшим... Словник української мови у 20 томах
  5. повільність — Повільність, -ности ж. Медленность, умѣренность въ движеніяхъ. Чуб. I. 283. Словник української мови Грінченка