повільно
ПОВІ́ЛЬНО. Присл. до пові́льний.
Опинившись за Грабинцями, Максим пішов повільніше (Кобр., Вибр., 1954, 131);
Весняний світанок народжувався повільно (Тют., Вир, 1964, 8);
Спочатку танцювали повільно, плавно, мов хитались од вітру (Коцюб., І, 1955, 376);
Опанас говорив повільно, обдумуючи й виважуючи зміст кожного слова (Довж., І, 1958, 92);
Широкий та чистий тут Дніпро,.. він тече повільно, величаво (Гончар, II, 1959, 372);
Але і тоді в йому [в селі] малось дві церкви, Й звичая держалися там, Що можна було доступати повільно В одну тільки церкву жінкам (Щог., Поезії, 1958, 278);
В хаті стало повільніше (Сл. Гр.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- повільно — Поволі, звільна, неспішно, неквапливо, спокійно, мляво, поволеньки, тихо. Словник синонімів Полюги
- повільно — пові́льно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- повільно — пр., тихо, помалу, ПОВОЛІ, повагом, без поспіху; (йти) тихою ходою. Словник синонімів Караванського
- повільно — див. поволі Словник синонімів Вусика
- повільно — Присл. до повільний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- повільно — Пові́льно, присл. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- повільно — ПОВІ́ЛЬНО. Присл. до пові́льний. Опинившись за Грабинцями, Максим пішов повільніше (Н. Кобринська); Весняний світанок народжувався повільно (Григорій Тютюнник); Спочатку танцювали повільно, плавно, мов хитались од вітру (М. Словник української мови у 20 томах
- повільно — ПОВІ́ЛЬНО, ПОВО́ЛІ, ЗВІ́ЛЬНА, НЕШВИ́ДКО, НЕСКО́РО, НЕСПІ́ШНО, НЕПОСПІ́ШЛИВО, НЕПОСПІ́ШНО, НЕКВАПЛИ́ВО, НЕКВА́ПНО, СПОКІ́ЙНО, ТИ́ХО, СТИ́ХА, РОЗТЯ́ГНУТО, МЛЯ́ВО, ПОМА́ЛУ, СПРОКВОЛА (СПРОКВО́ЛУ), ПОКВО́ЛОМ, ПО́ВА́ГОМ, З ПРОВОЛО́КОМ, ЗЛЕ́ГКА, ЗАГА́ЙНО... Словник синонімів української мови