пов'язуватися

ПОВ'Я́ЗУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПОВ'ЯЗА́ТИСЯ, в'яжу́ся, в'я́жешся, док.

1. Обмотувати себе чим-небудь, зав'язуючи кінці; обв'язуватися.

Пов'язалася [Маруся] білим рушником, мов наміткою (Г. Хоткевич);

// Надівати на себе що-небудь, стягуючи кінці вузлом; зав'язуватися.

Досі його шовковою хусткою пов'язується Галина (М. Стельмах);

Вона одягла демісезонне пальто, пов'язалася хусткою (А. Шиян).

2. Ставитися в зв'язок з ким-, чим-небудь; співвідноситися.

З ним [Преображенським] пов'язувалося й інше, про що давно вже з приємністю забулося (Іван Ле);

Все, що думав зараз Черниш, якось неминуче пов'язувалося з Ясногорською (О. Гончар);

// Виклика́ти в уяві певні спогади; асоціюватися з ким-, чим-небудь.

Сама лексема “совєт”, пов'язуючись із біблійним “совєт нечестивих”, стає однією з головних складових Осьмаччиного християнізованого міфу про боротьбу Добра й Зла (з наук. літ.).

3. Поєднуватися в ціле, об'єднуватися разом на основі чого-небудь спільного.

Ще старші зяті обходили молодшого. Ще басували. Треба було якоїсь оказії, щоб через неї рід докупи пов'язався (Я. Качура);

// з чим. Сполучатися, поєднуватися як частини єдиного цілого.

Теорія літератури в дослідженнях радянських літературознавців все тісніше пов'язується з потребами літературної практики (з наук. літ.);

З народною освітою, вихованням та педагогікою тісно пов'язалася художня література (з газ.);

// Бути поєднаним з чим-небудь, відповідати чомусь.

– Те, що він говорив, не пов'язувалось з його шахраюватим виглядом і могло здивувать (С. Голованівський).

4. розм. Зближуватися, вступати з ким-небудь у якісь стосунки, мати якусь спільну справу (перев. неприємну, варту осуду і т. ін.).

– Вони побили і прогнали свого вітця, вони тепер пов'язались з якимись злодіяками! (І. Франко).

5. тільки док. Утворитися, зав'язатися (про плоди).

Дощі стривожили Теклю .. Збур'яніла картопля, вигнала билля, аби хоч пов'язалася (К. Гордієнко).