пов'язувати

ПОВ'Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОВ'ЯЗА́ТИ, в'яжу́, в'я́жеш, док., що.

1. Обмотувати чим-небудь, зв'язуючи кінці; перев'язувати.

Ніжно, мов сестра, .. рану пов'язала [дівчина бійцеві] (з народної пісні);

// Надівати (хустку, краватку і т. ін.), зав'язуючи кінці.

Загнибіда .. пов'язав шию шовковим платком (Панас Мирний);

Вона .. навіть хустку пов'язала по-новому (Григорій Тютюнник);

// Закріплювати, зав'язувати.

Хустку білу, що сповза, Поправля [матінка], пов'язує (С. Олійник);

Усіх обійде [Марія]. Одному тугіше бинт пов'яже.., а тому привітне слово скаже (І. Гончаренко);

// В обряді сватання – перев'язувати сватів через плече рушником на знак згоди.

– Благослови діток, нехай Маруся нас пов'яже (Г. Квітка-Основ'яненко);

[Петро:] В той же день сватам рушники пов'язати встигла [Орина] (В. Собко).

2. тільки док. Зв'язати, обвивши мотузкою, перевеслом і т. ін. все або багато чого-небудь.

Ой, там за яром Брала дівка льон, Та нічим пов'язати (з народної пісні);

Як викосять [люди] нивку, пов'яжуть снопи (Г. Квітка-Основ'яненко);

Як же пахнуть сухі волошки в хаті! Це баба Явдоха пов'язала їх у пучки і .. порозтикала скрізь (О. Донченко).

3. тільки док. Обкрутивши, обв'язавши чим-небудь тіла або руки, ноги, позбавити свободи руху всіх або багатьох.

Набігли на циганську халупу турецькі жовніри .. й пов'язали всіх, хто був у хаті (М. Коцюбинський);

– Спочатку пов'яжіть старши́ну, тоді я буду говорить... (В. Сосюра).

4. тільки док., рідко. З'єднати кінці чого-небудь, зав'язавши вузлом; зв'язати.

Вночі пов'язали [моряки] пояси, мотуззя, сорочки і по скелі спустилися до моря (Ю. Мушкетик).

5. Те саме, що з'є́днувати 3.

По селі білі вузенькі стежки всі хати докупи пов'язали (В. Стефаник);

// перен. Зближувати, єднати.

Мишуга був першим і неперевершеним виконавцем багатьох пісень Лисенка, з яким його пов'язувала щира дружба (із журн.);

Високий гуманізм великих поетів [Т. Шевченка і М. Лермонтова], громадянськість, спільність їхніх поезій назавжди пов'язує ці два славнозвісні імені (із журн.);

Нема сил зоставити в злиднях тих, з ким пов'язали пута крові (Г. Хоткевич);

Маяковський тісно пов'язав свою долю з долями народів, що виборювали правду нового життя (з газ.).

6. Встановлювати спільність, зв'язок, взаємну залежність між ким-, чим-небудь.

Сахно пов'язувала несподіване зникнення Чіпаріу з усіма таємницями й загадками цього навісного маєтку (Ю. Смолич);

Виникнення та первісне оформлення жанру науково-фантастичної літератури справедливо пов'язують з ім'ям Жюля Верна (з наук. літ.);

Річинську .. ніяк не міг [Орест] в уяві пов'язати з вихованкою Ладиків (Ірина Вільде).

7. Поєднувати в ціле, об'єднувати разом чим-небудь спільним.

– Я розповім про школу й молодих моряків на бригові, Богдан викладе свої спостереження й мотиви повернення його й інших на батьківщину, а редактор пов'яже це міцними вузлами фабули (Ю. Яновський);

// з чим. Сполучати як частини єдиного цілого.

Пов'язувати теорію з практикою; Труд Франко тісно пов'язував з боротьбою в ім'я кращого майбутнього (М. Рильський).

8. тільки док. Прив'язати всіх або багатьох коней, волів і т. ін.

Повипрягали [селяни] коні, пов'язали до возів (А. Головко).

9. тільки док. В'язати (гачком, спицями і т. ін.) якийсь час.

Пов'язати годину.