пов'язувати
пов'я́зувати
-ую, -уєш, недок., пов'язати, -в'яжу, -в'яжеш, док., перех.
1》 Обмотувати чим-небудь, зв'язуючи кінці; перев'язувати.
|| Надівати (хустку, краватку і т. ін.), зав'язуючи кінці.
|| Закріплювати, зав'язувати.
|| В обряді сватання – перев'язувати сватів через плече рушником на знак згоди.
2》 тільки док. Зв'язати, обвивши мотузкою, перевеслом і т. ін. все чи багато чого-небудь.
3》 тільки док. Обкрутивши, обв'язавши чим-небудь тіла або руки, ноги, позбавити свободи руху всіх чи багатьох.
4》 тільки док., рідко. З'єднати кінці чого-небудь, зав'язавши вузлом; зв'язати.
5》 Те саме, що з'єднувати 3).
|| перен. Зближувати, єднати.
6》 Встановлювати спільність, зв'язок, взаємну залежність між ким-, чим-небудь.
7》 Поєднувати в ціле, об'єднувати разом чим-небудь спільним.
|| з чим. Сполучати як частини єдиного цілого.
8》 тільки док. Прив'язати всіх чи багатьох коней, волів і т. ін.
9》 тільки док. В'язати (гачком, спицями і т. ін.).
Значення в інших словниках
- пов'язувати — пов'я́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- пов'язувати — (рану) перев'язувати; (хустку) зав'язувати, накладати; (докупи) в язати, сполучати, з'єднувати, злучати; (з чим) поєднувати, узгоджувати. Словник синонімів Караванського
- пов'язувати — ПОВ'Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОВ'ЯЗА́ТИ, в'яжу́, в'я́жеш, док., що. 1. Обмотувати чим-небудь, зв'язуючи кінці; перев'язувати. Ніжно, мов сестра, .. рану пов'язала [дівчина бійцеві] (з народної пісні); // Надівати (хустку, краватку і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- пов'язувати — ВІДНО́СИТИ (вважати належним до якогось розряду, групи, категорії), ЗАРАХО́ВУВАТИ, ПОВ'Я́ЗУВАТИ, ПРИРАХО́ВУВАТИ рідше. — Док.: віднести́, зарахува́ти, пов'яза́ти, прирахува́ти. Словник синонімів української мови