пов'язувати

пов'я́зувати

-ую, -уєш, недок., пов'язати, -в'яжу, -в'яжеш, док., перех.

1》 Обмотувати чим-небудь, зв'язуючи кінці; перев'язувати.

|| Надівати (хустку, краватку і т. ін.), зав'язуючи кінці.

|| Закріплювати, зав'язувати.

|| В обряді сватання – перев'язувати сватів через плече рушником на знак згоди.

2》 тільки док. Зв'язати, обвивши мотузкою, перевеслом і т. ін. все чи багато чого-небудь.

3》 тільки док. Обкрутивши, обв'язавши чим-небудь тіла або руки, ноги, позбавити свободи руху всіх чи багатьох.

4》 тільки док., рідко. З'єднати кінці чого-небудь, зав'язавши вузлом; зв'язати.

5》 Те саме, що з'єднувати 3).

|| перен. Зближувати, єднати.

6》 Встановлювати спільність, зв'язок, взаємну залежність між ким-, чим-небудь.

7》 Поєднувати в ціле, об'єднувати разом чим-небудь спільним.

|| з чим. Сполучати як частини єдиного цілого.

8》 тільки док. Прив'язати всіх чи багатьох коней, волів і т. ін.

9》 тільки док. В'язати (гачком, спицями і т. ін.).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пов'язувати — пов'я́зувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. пов'язувати — (рану) перев'язувати; (хустку) зав'язувати, накладати; (докупи) в язати, сполучати, з'єднувати, злучати; (з чим) поєднувати, узгоджувати. Словник синонімів Караванського
  3. пов'язувати — ПОВ'Я́ЗУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОВ'ЯЗА́ТИ, в'яжу́, в'я́жеш, док., що. 1. Обмотувати чим-небудь, зв'язуючи кінці; перев'язувати. Ніжно, мов сестра, .. рану пов'язала [дівчина бійцеві] (з народної пісні); // Надівати (хустку, краватку і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. пов'язувати — ВІДНО́СИТИ (вважати належним до якогось розряду, групи, категорії), ЗАРАХО́ВУВАТИ, ПОВ'Я́ЗУВАТИ, ПРИРАХО́ВУВАТИ рідше. — Док.: віднести́, зарахува́ти, пов'яза́ти, прирахува́ти. Словник синонімів української мови