пов'язувати

ВІДНО́СИТИ (вважати належним до якогось розряду, групи, категорії), ЗАРАХО́ВУВАТИ, ПОВ'Я́ЗУВАТИ, ПРИРАХО́ВУВАТИ рідше. — Док.: віднести́, зарахува́ти, пов'яза́ти, прирахува́ти. До антибіотиків ми зараз відносимо широке коло речовин мікробного, рослинного та тваринного походження (з журналу); П'єсу (М. Куліша "Отак загинув Гуска") ми зараховуємо до інтелектуальної драматургії (з журналу); Виникнення та первісне оформлення жанру науково-фантастичної літератури справедливо пов'язують з ім'ям Жуля Верна (з журналу); В інститут я таки того ж року поступив. Сумна була ця школа.., офіційно її прираховували навіть не до середніх шкіл, а до нижчих (С. Васильченко).

ЄДНА́ТИ (бути, ставати основою, причиною для близьких стосунків між ким-небудь), ЗБЛИЖА́ТИ (ЗБЛИ́ЖУВАТИ), ОБ'Є́ДНУВАТИ, З'Є́ДНУВАТИ, ПОЄ́ДНУВАТИ, ПОВ'Я́ЗУВАТИ, ЗВ'Я́ЗУВАТИ, ЗРІ́ДНЮВАТИ, РІДНИ́ТИ, СПОЛУЧА́ТИ, ЛУЧИ́ТИ діал.; ЗГУРТО́ВУВАТИ підсил. (перев. про багатьох). — Док.: поєдна́ти, збли́зити, об'єдна́ти, з'єдна́ти, пов'яза́ти, зв'яза́ти, зрідни́ти, порідни́ти, сполучи́ти, породича́ти, згуртува́ти. Усіх тих родичів, що ще вчора розбивали один одному голови у сварці за воду, єднало тепер почуття образи (М. Коцюбинський); Мрії зріднили їх, а спільні мандри з отарою в безлюднім присивашськім степу ще більше зблизили, здружили (О. Гончар); Ідеї демократії об'єднують народи світу; На полі зібралося кілька любечан, людей одного роду, що хоч і пішли з рідного гнізда, але мали те, що з'єднувало їх і ріднило, землю (С. Скляренко); Тільки оте тепло, що поєднувало їх серця і примушувало пульс битись в один ритм, кудись поділось з його руки (Ірина Вільде); Мишуга був першим і неперевершеним виконавцем багатьох пісень Лисенка, з яким його пов'язувала щира дружба (з журналу); Яремченко зразу відчув у стосунках цієї групи жінок злагодженість і внутрішню силу, яка зв'язувала їх в одну сім'ю (Д. Бедзик); Щира й правдива приязнь нас сполучала обох (М. Зеров); Дружба з юних літ лучила їх міцна (М. Рильський); Ходить пісня поміж працюючих людей, згуртовує їх, ріднить, веселить їм серце (П. Колесник). — Пор. здружи́ти, 1. згурто́вувати.

ОБВ'Я́ЗУВАТИ (обмотуючи мотузкою, стрічкою і т. ін. навколо чого-небудь, зав'язувати кінці), ПЕРЕВ'Я́ЗУВАТИ, ОПЕРІ́ЗУВАТИ (ОБПЕРІ́ЗУВАТИ), ПІДПЕРІ́ЗУВАТИ, УВ'ЯЗУВАТИ (ВВ'Я́ЗУВАТИ) (щільно); ПОВ'Я́ЗУВАТИ що, чим (одягаючи хустку, краватку і т. ін.). — Док.: обв'яза́ти, перев'яза́ти, опереза́ти (обпереза́ти), підпереза́ти, ув'яза́ти (вв'яза́ти), пов'яза́ти. Вася попросив Глобу.. обв'язати його за пояс тонким і міцним мотузком (В. Собко); Перед одною з сільських хат стояв чоловік і перев'язував околоти (Н. Кобринська); Нажате мною він оперізує перевеслом (М. Стельмах); Околицю свого кашкета він підперезав червоною стьожечкою (І. Микитенко); Ув'язав Тригубенко валізку шворкою (А. Головко); Загнибіда.. пов'язав шию шовковим платком (Панас Мирний); Пов'язати галстук. — Пор. підпері́зувати, 1. обкру́чувати.

ПЕРЕВ'ЯЗУВАТИ (рану), ПОВ'ЯЗУВАТИ, ПЕРЕВИВА́ТИ діал.; БИНТУВА́ТИ, ЗАБИНТО́ВУВАТИ (перев. бинтом). — Док.: перев'язати, пов'язати, переви́ти, забинтува́ти. Як і всі, Ярина тоді допомагала воям, обмивала й перев'язувала рани (С. Скляренко); Ніжно, мов сестра, рану пов'язала (дівчина) (пісня); Маруся перевиває його рани (І. Франко); Вона розрізала рукав і бинтувала руку (Ю. Смолич); Дістав (Лаврін) із сумки марлю й забинтував собі руку (О. Донченко).

ПОВ'ЯЗУВАТИ що з чим (встановлювати спільність, зв'язок, взаємну залежність між кимсь, чимсь), ПРИВ'Я́ЗУВАТИ що до чого, СПЛАВЛЯ́ТИ (СПЛА́ВЛЮВАТИ), ПРИПИ́СУВАТИ що чому, ПРИПЛУ́ТУВАТИ що до чого, розм., ПРИТУЛЯ́ТИ (ПРИТУЛЮВАТИ) що до чого, розм., ПРИМІ́ШУВАТИ що до чого, розм., ПРИПИНА́ТИ що до чого, розм., ПРИСТІБА́ТИ що до чого, розм., АСОЦІЮВА́ТИ книжн. — Док.: пов'яза́ти, прив'яза́ти, спла́вити, приписа́ти, приплу́тати, притули́ти, приміша́ти, припну́ти, прип'ясти, пристебну́ти. Труд Франко тісно пов'язував з боротьбою в ім'я кращого майбутнього (М. Рильський); Саджання трьох дерев на відзнаку якоїсь події — поширений у фольклорі мотив. Шевченко не просто переносить у свою поезію ці мотиви. Він їх сплавлює з особистими глибокими думами і почуттями (з журналу); Таня й сама бачила в собі фізичну зміну, але спершу приписувала її безсонню, що приходило серед ночі і мучило до ранку (В. Гжицький); — "Коні не винні"... — усміхнувся Максим. — Я знаю, що ти любиш Коцюбинського. Але не приплутуй до наших справ літератури (Н. Рибак); Притулили до його сю вигадку, а воно зовсім до його й не пасує (Словник Б. Грінченка); — Ти знову до моїх почуттів примішуєш багатство. Чого так муляє це багатство? (М. Стельмах); Все, що він помічав перед себе, він зараз припинав до одного — до свого питання (Б. Грінченко); Справу Мишкіна пристебнули до процесу революційної пропаганди в імперії (В. Канівець); Сам не знає (Дмитро), чому здавна асоціює дівчину з ніжною, найтоншої різьби дорогоцінністю (М. Колесников).