пов'язуватися

ОБ'Є́ДНУВАТИСЯ навколо, біля, круг кого-чого, з ким, чим і без додатка (вступати у дружні зв'язки, взаємодію на ґрунті спільних інтересів, поглядів, мети і т. ін.), ЗГУРТО́ВУВАТИСЯ, ГУРТУВА́ТИСЯ, З'Є́ДНУВАТИСЯ, ЄДНА́ТИСЯ, ПОВ'Я́ЗУВАТИСЯ, БЛОКУВА́ТИСЯ, СПРЯГА́ТИСЯ. — Док.: об'єдна́тися, згуртува́тися, з'єдна́тися, пов'яза́тися, зблокува́тися, спрягти́ся. — Треба тісніше об'єднатися бідноті з батраками економії (А. Головко); Зала вся нервово зворухнулася, загула, забубоніла і за хвилину стихла. Тепер усі згуртувалися, хто до кого тяжів (Г. Епік); В горах опришки гуртуються... Кажуть, сам Хмельницький їм зброї прислав (Н. Рибак); О, ні, — я вірю зійдуться колись (наші дороги). З'єднаємось навіки ми з тобою (Леся Українка); Колись дерли (пани) шкуру з людей, а це почали брататись та єднатись (І. Нечуй-Левицький); Треба було якоїсь оказії, щоб через неї рід докупи пов'язався (Я. Качура); Український "чумазий" Загнибіда (герой роману П. Мирного "Повія") блокується з поліцією, урядовим чиновництвом, буржуазією (з посібника); Коло школи охочі баби,.. спрягшися з учительками, чепурили школу (Ю. Яновський).

ПОВ'ЯЗУВАТИСЯ (сприйматися в зв'язку з кимсь, чимсь), ПОЄ́ДНУВАТИСЯ, СПІВВІДНО́СИТИСЯ, ЧІПЛЯ́ТИСЯ розм., АСОЦІЮВА́ТИСЯ книжн. Все, що думав зараз Черниш, якось неминуче пов'язувалося з Ясногорською, все, що він робив, уже мовби присвячувалося їй (О. Гончар); Між листом та секретаркою не було ніякого зовнішнього зв'язку, та для Мишуні Байченка.. обидва факти міцно поєдналися (Ю. Яновський); В медичній термінології, створеній на основі грецької і латинської лексики, східнослов'янські еквіваленти в значній більшості випадків співвідносяться з відповідними денотатами вихідних мов (з журналу); Розмова зав'язалася одразу, невимушено. Одна тема чіплялася за другу (В. Минко); Тиша і спокій завжди асоціювалися в думках Кросбі з довголіттям (В. Собко).