погамований
ПОГАМО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до погамува́ти.
На ньому [човні], крім гребців, були..: старець Данило .. і один його ученик, молодий іще чернець з чорними, блискучими очима і з виразом упертої, нічим не погамованої волі (І. Франко);
Сашко змовчав .. і без жодного слова, з ледь погамованою образою, вийшов надвір (Ю. Бедзик);
// у знач. прикм.
Нартал випускає з рук кухля і кидається на лаву, зовсім знесилений погамованим вибухом (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погамований — погамо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- погамований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до погамувати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погамований — ПОГАМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до погамува́ти. На ньому [човні], крім гребців, були..: старець Данило.. і один його ученик, молодий іще чернець з чорними, блискучими очима і з виразом упертої, нічим не погамованої волі (Фр. Словник української мови в 11 томах