1. Словник української мови в 11 томах

погамований

ПОГАМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до погамува́ти.

На ньому [човні], крім гребців, були..: старець Данило.. і один його ученик, молодий іще чернець з чорними, блискучими очима і з виразом упертої, нічим не погамованої волі (Фр., IV, 1950, 156);

Сашко змовчав.. і без жодного слова, з ледь погамованою образою, вийшов надвір (Ю. Бедзик, Серце.., 1961, 150);

// У знач. прикм.

Нартал випускає з рук кухля і кидається на лаву, зовсім знесилений погамованим вибухом (Л. Укр., II, 1951, 406).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погамований — погамо́ваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. погамований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до погамувати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погамований — ПОГАМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до погамува́ти. На ньому [човні], крім гребців, були..: старець Данило .. і один його ученик, молодий іще чернець з чорними, блискучими очима і з виразом упертої, нічим не погамованої волі (І. Франко); Сашко змовчав .. Словник української мови у 20 томах