1. Словник української мови в 11 томах

погамовувати

ПОГАМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко, ПОГАМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. Не давати виявлятися; стримувати.

Хвилю він вагувався, чи відповідати дальше на його [Захара] допитування, далі погамував свій невчасний порив [злості] (Фр., VI, 1951, 46);

Доктор Темір догриз мундштука і встав. — Я піду, — сказав, не в силах погамувати в собі досади й обурення (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 145).

2. Те саме, що заспоко́ювати¹.

Порицька так стурбувалась, аж обличчя плямистою краскою вкрилось. Ольга погамувала її рукою (Л. Укр., III, 1952, 748).

3. Те саме, що заспоко́ювати².

В келихи й чаші з вином, що пили вони, вкинула [Єлена] раптом Зілля, що й біль погамує і горе дозволить забути (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 78).

4. Утамовувати (голод, спрагу і т. ін.).

Коли випадає перед світом роса, ми, попадавши, злизуємо її язиками.. Хоч раз якби погамувати спрагу! (Гончар, Людина.., 1960, 287);

Ніч ховала від утікача людські оселі; вона не підпускала його ні до городів, ні до невеличких піль, де б він мав змогу пожувати молодих колосків, щоб хоч трохи погамувати голод (Загреб., Європа 45, 1959, 38).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погамовувати — погамо́вувати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. погамовувати — -ую, -уєш, недок., рідко, погамувати, -ую, -уєш, док., перех. 1》 Не давати виявлятися; стримувати. 2》 Те саме, що заспокоювати I. 3》 Те саме, що заспокоювати II. 4》 Утамовувати (голод, спрагу і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. погамовувати — ПОГАМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., рідко, ПОГАМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. 1. Не давати виявлятися; стримувати. Хвилю він вагувався, чи відповідати дальше на його [Захара] допитування, далі погамував свій невчасний порив [злості] (І. Словник української мови у 20 томах
  4. погамовувати — ЗАСПОКО́ЇТИ (заглушити, розвіяти чий-небудь неспокій, тривогу, хвилювання і т. ін.), УТІ́ШИТИ (ВТІ́ШИТИ), УТИХОМИ́РИТИ (ВТИХОМИ́РИТИ) рідше, ПОТІ́ШИТИ рідше, УГАМУВА́ТИ (ВГАМУВА́ТИ), СТІ́ШИТИ розм., УГО́ВТАТИ (ВГО́ВТАТИ) розм. Словник синонімів української мови