1. Словник української мови у 20 томах

погордливий

ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГІ́РДЛИВИЙ, а, е.

Сповнений гордості (у 3 знач.).

Пекучий жаль дитячий обгортає хлопців на таку привабну, а нежалісливу й погордливу маму (С. Васильченко);

// Який виражає зневажливе, зверхнє, презирливе ставлення до інших.

Очі та погордлива рисочка коло уст якось прикро вражали, псували доволі гарне, чепурне Романове обличчя (М. Коцюбинський);

Ахмет задоволено кашлянув і погладив свою бороду, кинувши погордливий погляд на тлумача (Олесь Досвітній);

Зразу ж він набрав погордливого вигляду, щоб усі бачили, що ішов майбутній адвокат (С. Чорнобривець).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. погордливий — пого́рдливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. погордливий — Гордівливий, гордовитий, р. погордий; (погляд) зневажливий, презирливий, зверхній, згірдний, згірдливий; (бундючний) пихатий, гоноровитий, розумілий. Словник синонімів Караванського
  3. погордливий — див. пихатий Словник синонімів Вусика
  4. погордливий — і погірдливий, -а, -е. Сповнений гордості (у 3 знач.). || Який виражає зневажливе, зверхнє, презирливе ставлення до інших. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. погордливий — Пого́рдливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. погордливий — ЗАРОЗУМІ́ЛИЙ (який тримається, поводиться гордовито, самовпевнено, вважаючи себе в чомусь вищим від інших), ГО́РДИЙ, ГОРДОВИ́ТИЙ, ПОГО́РДЛИВИЙ, ПОГО́РДИЙ, БУНДЮ́ЧНИЙ підсил., ПИХА́ТИЙ підсил., ПИ́ШНИЙ підсил., ЧВАНЛИ́ВИЙ підсил., СПЕСИ́ВИЙ підсил. Словник синонімів української мови
  7. погордливий — ПОГО́РДЛИВИЙ, а, е. Сповнений гордості (у 3 знач.). Пекучий жаль дитячий обгортає хлопців на таку привабну, а нежалісливу й погордливу маму (Вас., І, 1959, 217); // Який виражає зневажливе, зверхнє, презирливе ставлення до інших. Словник української мови в 11 томах