погордо
ПОГО́РДО.
Присл. до пого́рдий.
– О, ні! – погордо звівши голову, мовила жінка, ще й головою заперечливо похитала. – Погано ви знаєте мене (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- погордо — пого́рдо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- погордо — Присл. до погордий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- погордо — ПОГО́РДО. Присл. до пого́рдий. — О, ні! — погордо звівши голову, мовила жінка, ще й головою заперечливо похитала. — Погано ви знаєте мене (Головко, II, 1957, 558). Словник української мови в 11 томах